Для покращення умов ведення бізнесу, підвищення показників України в міжнародних рейтингах, збільшення бюджетних надходжень внесені зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України. Зменшилася кількість податків з 22 до 9.

Такі нововведення удосконалять законодавство, зменшать витрати підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання звітності, дозволять великим платникам отримувати податкові вигоди, зменшать податкове навантаження на малий бізнес та спростять бюрократичні процедури тощо.

Податок на майно

Змінами до Податкового кодексу України запроваджено новий вид місцевого податку – податок на майно, до складу якого увійшли:

– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

– транспортний податок (нововведення);

– плата за землю.

Разом з тим з 1 січня 2015 року відмінено збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

► Змінено об’єкт оподаткування. Відтепер податок сплачується з усієї нерухомості — житлової та нежитлової.

► Не підлягають оподаткуванню об’єкти нерухомості державної власності, нежитлова нерухомість, яка використовується в аграрному секторі, промисловості, мафи та кіоски, які є суб’єктами малого бізнесу, ринки, гуртожитки, власність громадських організацій інвалідів тощо.

Під нежитловою нерухомістю розуміють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, казино, ігорні будинки та господарські (присадибні) будівлі ( п.14.1.1291 Податкового кодексу України)/

► Зменшено розмір пільги – кількість квадратних метрів, які не оподатковуються.

Зокрема, оподатковуються квартири розміром понад 60 кв.м та будинки розміром понад 120 кв.м. (незалежно від їх кількості). За наявності різних типів нерухомості одночасно (наприклад, квартири та будинку) їх сумарна площа зменшується на 180 кв.м, а залишок підлягає оподаткуванню. Такі пільги надаються лише для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, та за рішенням органів місцевого самоврядування можуть бути збільшені.

Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об’єкт оподатковування, якщо його площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об’єкти оподатковування, які використовуються з метою одержання доходів (здача в оренду, лізинг, для ведення підприємницької діяльності тощо).

Юридичні особи сплачують податок з усієї площі нерухомості (житлової та нежитлової).

Законом України встановлюється виключно верхня межа оподаткування до 2 відсотків мінімальної заробітної плати (на 01.01.2015 сума мінімальної заробітної плати становить 1218 грн., 2 відсотки дорівнюють 24,36 грн за 1 кв.м.) – це верхня межа, вище якої органи місцевого самоврядування не можуть встановити відповідний податок. Вони приймають рішення щодо розміру ставки та пільг.

Як виключення для юридичних та фізичних осіб у 2015 році ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати (на 01.01.2015 сума мінімальної заробітної плати становить 1218 грн. , 1 відсоток дорівнює 12,18 грн. за 1 кв.м) (п.33 Закону України від 28.12.2014 № 71).

Транспортний податок

► З 1 січня 2015 року відмінено збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

► Змінами до Податкового кодексу України передбачено запровадження з 1 січня податку на майно тільки на легкові автомобілі, які використовувалися не більш 5 років і мають великий обсяг двигуна – понад 3 тис. куб. см (ст.267 Податкового кодексу України).

Ставка податку становить 25000 грн. на рік за кожен легковий автомобіль.

Платники податку-юридичні особи самостійно станом на 1 січня звітного року обчислюють суму податку і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відповідну декларацію. Такий податок сплачується юридичними особами у вигляді авансових внесків щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Фізичним особам податкові органи направляють податкові повідомлення-рішення про сплату податку до 1 липня звітного року. Податок повинен бути сплачений протягом 60 днів з дня вручення.

Військовий збір

► Утримання військового збору продовжене. Передбачено його справляння до ухвалення Верховною Радою України рішення щодо завершення реформи Збройних Сил України.

► Ставка залишилася на рівні 1,5 відсотків.
► Змінено об’єкт оподаткування. Тепер всі доходи, передбачені статтею 163 Податкового кодексу України оподатковуються військовим збором (п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України). (Раніше об’єктом оподаткування були виплати у вигляді заробітної плати, виплати за цивільно-правовими договорами та виграші).

Відтепер об’єкт оподаткування військовим податком відповідає об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Єдиний соціальний внесок

Законом України від 29.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Основні зміни:

► Роботодавці – підприємства та підприємці, які виплачують зарплату або винагороду за договором цивільно-правового характеру, – мають право платити єдиний соціальний внесок (нарахування на фізичних осіб-підприємців) за ставками з урахуванням понижуючого коефіцієнту (не менш 0,4 для 2015 року), якщо роботодавець дотримується наступних умов:

* база єдиного внеску за період, за який проводиться нарахування, в 2,5 рази або більше перевищує середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску за 2014 (понижуючий коефіцієнт 0,4);

* база єдиного внеску за період, за який проводиться нарахування, не перевищує в 2,5 рази або більше середньомісячну базу нарахування єдиного внеску за 2014 (коефіцієнт розраховується шляхом ділення середньомісячної бази нарахування єдиного внеску за 2014 на базу єдиного внеску за період, за який проводиться нарахування, але не може бути менше 0,4);

* середня зарплата по підприємству збільшилася не менше як на 30 відсотків порівняно з середньою зарплатою за 2014;

* середній платіж за працівника (іншу застраховану особу) після застосування коефіцієнта становить не менше 700 грн;

* середня зарплата по підприємству становить не менше ніж 3-х кратний розмір мінімальної зарплати.

► Роботодавці тепер зобов’язані платити єдиний внесок не менше мінімального розміру (розрахований з мінімальної зарплати встановленої законодавством), незалежно від суми нарахованої зарплати. Це не стосується виплат за неосновним місцем роботи (доповнено ч.5,6,11 ст.8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

► Підприємці, і на загальній системі і на єдиному податку, зобов’язані платити мінімальний єдиний внесок за місяці, в яких вони взагалі не отримували доходів (п.2,3 ст.7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

► З 1 січня 2015 року члени сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, не є платниками єдиного внеску (ст.1,4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

► Збільшуються розміри штрафів (ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”):

* за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску – з 10 відсотків на 20 відсотків від своєчасно не сплачених сум;
* за донарахування податковою своєчасно не нарахованого єдиного внеску – з 5 відсотків на 10 відсотків від донарахованої суми за кожний повний або не повний звітний період, але не більше 50 відсотків від донарахованого єдиного внеску.

Крім того, (п.7 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”) встановлено штраф за неподання єдиного внеску – 170 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і 1020 грн. (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за повторне порушення.

За даними державної податкової інспекції