Минулого тижня для представників органів місцевого самоврядування Чернігівщини в обласному центрі проведено регіональний семінар на тему «Спроможність міст керувати місцевою енергетикою – основа енергетичної незалежності». Він відбувся за участю експертів проекту Європейської Комісії «Угода Мерів – Схід», яка стала провідною ініціативою заохочення й підтримки місцевих органів влади в Європі та за її межами у процесі розробки й запровадження програм сталого енергетичного розвитку. Від Менської міської ради участь у семінарі приймали міський голова Федір Фесюн та його заступник Юрій Стальниченко. Під час заходу детально розглядалися питання сталого енергетичного розвитку міст, інвестицій у сектор енергозабезпечення, запровадження комплексних програм із енергозбереження та подолання проблем у комунальній енергетиці. Перед початком роботи семінару експерти проекту поспілкувалися з журналістами на прес-конференції.

Як зазначив керівник проекту «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк, тема енергозбереження стає дедалі важливішою й актуальнішою для українців. Їх інформують про підвищення тарифів для населення на всі види енергоресурсів, які піднімають до рівня економічно обґрунтованих. Більшість населення України проживає в містах, там споживається більше палива, там працює комунальна теплоенергетика. За даними Міжнародного енергетичного агентства, 78% енергії в Україні споживається саме містами. Тому від них і залежить спроможність організувати нормальне комфортне життя мешканців територій.

«Угода мерів» виникла в Євросоюзі як реакція міст на підвищення рівня СО2 в атмосфері, але фактично має два виміри: власне скорочення викидів СО2 та, з іншого боку, скорочення витрат на закупівлю енергії, палива, скорочення муніципальних витрат на закупівлю енергії. З 2011 року «Угода мерів» почала працювати в Україні. В Чернігівській області наразі участь у проекті беруть (на жаль, із різним успіхом) міста Мена та Чернігів. Діючі угоди мають Прилуки, Щорс і Короп. А загалом по Україні налічується 92 міста-підписанти Угоди.

– Ми звертаємося до обласних центрів та міст районного рівня і пропонуємо взяти участь у цій ініціативі, – пояснив Святослав Павлюк. – Це дає можливість навчити місцевих службовців вибудувати систему енергетичного менеджменту, розробити План дій сталого енергетичного розвитку й розробити якісні інвестиційні проекти та програми для міста з модернізації житлово-комунального господарства, генерації, транспортування і споживання енергії. Йдеться, насамперед, про житлові будівлі, бюджетні установи, орендні будівлі, транспорт і місцеву генерацію енергії. Переважна більшість міст сьогодні не володіє даними про те, скільки видів енергії вони споживають, тому не можуть скласти нормальні інвестиційні програми. А більшість міжнародних фінансових донорів, котрі готові такі програми фінансувати і кредитувати, стикаються в Україні з типовою проблемою: міста нарікають, що нема грошей, а з іншого боку — міжнародні фінансові структури дають зрозуміти, що грошей у них повно, проте їх немає кому давати.

– Ми своєю діяльністю намагаємося створити зв’язок між усвідомленою потребою міст, на що саме їм потрібні кошти і в яких обсягах, та навчанням вести розмови з міжнародними фінансовими структурами, аби отримати гроші на розроблені місцеві програми. Прикладів роботи міжнародних фінансових структур в Україні вистачає. Банків, які готові кредитувати різноманітні муніципальні програми з енергозбереження під дуже низькі відсотки на тривалий термін, дуже багато! На нашому сайті вивішена брошура з аналізом усіх міжнародних фінансових донорів, до яких можна звертатися. Сьогодні нові можливості з’являтимуться ще інтенсивніше. А тому — чим швидше міста будуть спроможні сформувати свої програми, тим краще.

До речі, Чернігів з-поміж 92 міст-підписантів «Угоди мерів» (приєднався до неї ще у квітні 2011 року) потрапив до аутсайдерів проекту, опинившись серед 12 міст, участь котрих у ньому офіційно призупинена. Можна сказати – через бездіяльність.

Єдиною формальною умовою щодо участі в «Угоді мерів» (це для міста абсолютно безкоштовно) є написання містом Плану дій сталого енергетичного розвитку на рік-півтора. Якщо цього не зробити, участь призупиняється. От маленька Мена, у приклад великому, але пасивному Чернігову, є набагато успішнішою в цій програмі. Місто швидко розробило план дій і вже отримало грант на півмільйона євро від Єврокомісії, яка, між іншим, цього року в Україні фінансує проекти на практичне впровадження на суму близько 7,6 млн. євро. Це чи не вдвічі більше, аніж наш Уряд виділив на заходи з енергозбереження в державі.

Чому Чернігів пасе задніх у цій справі – важко зрозуміти. Напевне, багато залежить від керівництва. Святослав Павлюк припускає, що в Чернігові не змогли втримати фахівця з енергоменеджменту: він пішов із міста – і цей напрямок фактично «ліг».

– Традиційно, в наших містах управління ЖКГ займалися тим, яким чином забезпечити наявність енергоресурсу, але не приділяли уваги його економії, – зазначив експерт. – Ця функція – енергоменеджменту – є новою для наших міст. Десь його запровадили швидко, а десь пасуть задніх. Дуже важливо знайти гарного фахівця з енергоменеджменту і втримати у місті. Такий на комерційному ринку коштує разів у десять дорожче, ніж йому спроможне платити рідне місто. Тому цих фахівців багато міст втрачає, люди просто йдуть у бізнес. Є чотири приклади, коли місто брало на роботу енергоменеджерів (у двох випадках то були студенти на першому місці роботи), а через два роки вони ставали заступниками міського голови. Місто розуміє, що такі люди приносять дуже багато коштів на користь громади й заощаджують бюджет. Власне, без цих спеціалістів просто не можна жити.

Наприклад, місто Долина Івано-Франківської області має бюджет 35 млн. грн., а сума залучених коштів через гранти та інвестиції на початок року вже становила 42 млн. грн. Де-факто, енергоменеджер це місто, за великим рахунком, забезпечив коштами. Бюджет розвитку міста порівняно із залученими грошима просто мізерний. Така ж ситуація була в Луцьку, Миргороді, Вознесенську. І це – не феномен певного міста, а результат конкретної діяльності. Адже в ланцюгу генерації­-транспортування-споживання ми втрачаємо 70-80% енергії. І є багато ідей щодо того, як конкретно монетизувати місту економію коштів і не витрачати їх на те, що не потрібно. Тут є безкінечний простір для творчості й вагомих результатів.

– Проект «Угода мерів» не роздає грошей, а створює можливості – допомагає місту створити діючу структуру з управління власною енергетикою, – роз’яснив Святослав Павлюк. – Ми допомагаємо написати план, а на його основі — також фінансові заявки до міжнародних фінансових структур. Це відчиняє двері й до участі в багатьох інших фінансових програмах, грантових конкурсах Єврокомісії. Ми даємо місту три цикли тренінгів: як поставити систему енергоменеджменту і зрозуміти, що діється з енергетикою на території; як написати план дій сталого енергетичного розвитку й навчити фахівця, котрий куруватиме проекти; як навчити на основі плану розробляти інвестиційні проекти і спілкуватися з міжнародними банківськими структурами.

Заступник міського голови Миргорода на Полтавщині Максим Верещак розповів, що його місто вже багато років тому почало робити перші кроки в «Угоді мерів» і займатися енергозбереженням та вже має відчутні результати.

– Мені хотілося би донести до представників інших міст ті практичні кроки, які місто має пройти перед залученням певних фінансових ресурсів на проекти з енергозбереження та енергоефективності. Миргород долав цей шлях на власних помилках, оскільки був піонером у багатьох проектах. Тож я готовий поділитися досвідом із колегами, щоб інші міста швидше інтегрувалися в цей корисний процес пошуку міжнародних коштів і швидше досягли енергонезалежності своїх громад, – зазначив Максим Верещак. – Говорячи про енергоменеджмент, не треба зациклюватися тільки на коштах та інвестиціях. Окрім заходів з енергозбереження потрібна ще й зміна споживацької поведінки. Лише повний облік енергії та постійний моніторинг витрат дають місту змогу зекономити до 10% енергії.

Професор Національної академії державного управління при Президентові України Наталія Олійник, яка є експертом із житлово-комунального господарства, консультантом міжнародних фінансових корпорацій, переконана: щоб виправити ситуацію стосовно енергозбереження на краще, потрібні незначні фінансові ресурси, але найперше – ефективний і відповідальний власник житла.

– Важливими об’єктами, де можна зекономити тепло, дорогий газ, є багатоквартирні житлові будинки та будівлі бюджетної сфери, – вважає Наталія Олійник. – Сьогодні до 60% тепла втрачається у багатоквартирних будинках. Уже понад 20 років їх мешканці є їх співвласниками, але, на жаль, лише 20% будинків мають створені ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), котрі нині вже яскраво демонструють ефективні кроки в енергозбереженні, модернізуючи свої будинки. В інших — потрібна згода всіх співвласників, оскільки діяльність ОСББ регламентує спеціальний закон. Мешканці таких будинків потребують механізму прийняття спільних рішень та управління. У парламенті вже є законопроект про права власності в багатоквартирному будинку, який дасть такий механізм. Сьогодні на їх модернізацію в Україні потрібно більше 500 мільярдів гривень, а таких ресурсів не мають ні держава, ні муніципалітети. А оскільки 98% житла вже приватизовано, доведеться проводити енергетичну модернізацію будинків через співфінансування. Покращення приватного житла – справа його мешканців. Тому треба долучатися до неї і власникам, і органам самоврядування, і фінансовим донорам.

Відкриваючи семінар «Спроможність міст керувати місцевою енергетикою – основа енергетичної незалежності», в. о. голови облдержадміністрації Сергій Журман зазначив, що нині ситуація на ринку теплової та електричної енергії вкрай складна через значне подорожчання природного газу; збільшення витрат на виробництво електроенергії; зношеність основних фондів генеруючих потужностей і великі тепловтрати житлових будинків, комунальних закладів та виробничих підприємств.

Нині необхідні термінові й системні заходи щодо впровадження енергоощадних технологій, використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. І позитивних результатів можна досягти при поєднанні організаційних, технічних, технологічних, фінансових, інформаційних та просвітницьких складових діяльності органів центральної та місцевої влади й міжнародних організацій у сфері енергозабезпечення.

За словами Сергія Журмана, облдерж­адміністрація працює над організацією проведення глибокого енергоаудиту об’єктів комунальної власності, комплексного аналізу стану енергозабезпечення області, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій для реалізації проектів у сфері енергозбереження й підвищення енергоефективності. Він також висловив переконання, що тісна співпраця в рамках проекту «Угода Мерів – Схід» покликана стати комплексним інноваційним підходом до вирішення проблем галузі й надання якісних послуг із теплоенергозабезпечення споживачам області. Чернігівщина зацікавлена у плідній співпраці, зокрема — щодо залучення технічної допомоги, грантів та іноземних інвестицій для реалізації проектів із енергозбереження в регіоні. Свідченням тому стане поява нових міст нашої області серед активних учасників проекту «Угода Мерів – Схід» та повернення з летаргічного сну до їх числа Чернігова.


Ярослав Каранда
Газета “Деснянська правда” від 19.03.2015

 

Позначки: ,