6 травня у районному будинку культури відбувся святковий концерт з нагоди 71-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні «Перемога, одна на всіх».
Від міської ради почесними гостями заходу були міський голова Геннадій Примаков та заступник міського голови Інна Скляр. Також на заході був присутній депутат обласної ради Бутенко Микола Олексійович.
У ході заходу звучали слова подяки ветеранам, які подвигом, терпінням і працею наближали 9 травня 45-го.
«Ми у вічному боргу перед вами за обірвану війною юність, і мужність, силу духу, самопожертву, які ви виявили в боях за рідну землю. Щиросердно бажаю вам міцного здоров’я, добра й благополуччя. Нехай у наших домівках завжди панують мир, спокій, достаток!»,- зазначив у своєму привітанні міський голова Геннадій Примаков.
Також Генадій Анатолійович від міської ради вручив почесні грамоти двом ветеранам, та головах ветеранських організацій.
Кращі самодіяльні артисти районного Будинку культури вшанували ветеранів чудовим концертом.
Дев’ятого травня в місті Мена біля обеліску слави відбувся мітинг-реквієм, присвячений 71 річниці від Дня Перемоги над нацизмом.
Згадали полеглих, вшанували живих
Ніхто не забутий, ніщо не забуте!.. Минають роки, десятиліття, змінюється обличчя планети, а з ним життя людства, його думки, мрії… Чим далі за історичним небокраєм «ховаються» вогненні роки війни, тим величнішим постає героїчний подвиг нашого народу.
Людей зібралося багато, щоб віддати шану всім полеглим захисникам Батьківщини, подякувати присутнім сивочолим ветеранам, яких, на жаль, з кожним роком залишається все менше і менше… Дається в знаки і опалена війною молодість, сирі окопи, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Та все ж вони боролися не за Сталіна, червоний прапор чи СРСР, а за свою родину, друзів, знайомих і за свою Батьківщину – Україну. Вони пам’ятають ті страшні часи.
Затих мітинг під час хвилини мовчання… Схилили голови учасники реквієму від наймолодшого до найстаршого. Кожен пройнявся повагою до ветеранів війни і згадав усіх, хто загинув на воєнних фронтах, не дожив до цього Дня Перемоги.
Були слова вдячності, були квіти. Так склалося історично, що українці воювали за свою державу по різні сторони барикад. Але незважаючи на колір однострою і прапора, під яким вони йшли в бій, усі вони для нас залишаються Героями.