1449040787_hqdefault

 Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.

Питання: Як зміняться повноваження центральних органів влади?

Відповідь:  Децентралізація передбачає чітке розмежування повноважень між місцевою і центральною владою, передачу найбільшої кількості повноважень на найнижчий рівень – рівень громади. При цьому у громаду передаються лише ті повноваження, у яких вона компетентна: початкова і загальна освіта, первинна медицина, житлово-комунальне господарство, будівництво, місцеві дороги, інфраструктура…
Питання ж оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, прав і свобод громадян, забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України залишаться у компетенції центральної влади.

Питання: Яким чином реформа торкнеться інвестиційних процесів на місцевому рівні?

Відповідь: Одне з головних завдань реформи полягає якраз у збільшенні інвестиційної приваблиівості терититорій. Один зі шляхів – передача земель, у тому числі і поза межами населених пунктів, в управління спроможним громадам. Це спростить бюрократичні процедури, землі громад стануть більш цікавими для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.
Якось на ваше запитання дуже коротко і влучно відповів один з архітекторів реформи Анатолій Ткачук. Його 3-хвилинний відеокоментар є тут:
https://www.youtube.com/watch?v=vxMC9u8j4g0

Питання: Якщо громада вже відповідає критеріям спроможності, але їй нав`язують об`єднання і не передають і не збираються передавати ні повноваження ні фінанси без об`єднання з іншою то що робити? Логіка центральної влади зрозуміла – об`єднаємо спроможну громаду з неспроможною і отримаєм щось середне більш-меньш спроможне. Ось і виходить фактичний шантаж – або беріть собі ще додатково неспроможну громаду до купи, або не дамо вам повноважень і фінансів. Де варіант отримати повноваження і бюджет просто зараз якщо громада цілком відповідає критеріям без усяляких умов?

Відповідь: Ще раз закцентуємо. Держава передає повноваження і ресурси громадам, які вона вважає спроможними – сьогодні це міста обласного значення і (поки що) райони. Саме туди зараз віддано найбільше повноважень і ресурсів. Тепер в один ряд з ними поставили ще й об’єднані громади.
Тобто сьогодні у невеликих громад з’являється можливість без отримання офіційного статусу міста обласного значення одержати такі ж повноваження і джерела надходжень, об’єднавшись з іншими громадами.
Для вже заможних громад об’єднання дає СТИМУЛ і ресурс (людський, земельний) для подальшого розвитку, для бідних – МОЖЛИВІСТЬ до такого розвитку у вигляді підтримки сусідів.
Відмовившись від ідеї об’єднання громад, ми не даємо бідним громадам навіть шансу жити краще.
Отже, ця реформа – це не сліпе вирівнювання «температури по лікарні», це, на думку авторів реформи, єдиний поки що варіант, який дає шанс усім без винятку громадам розвиватися, створювати якісний рівень життя на усіх територіях.
Реформа не шкодить і без того заможним громадам, натомість дає шанс тим, хто без сильного сусіда розвиватися не може –а це більшість сіл країни.
Іншого варіанту створення сильних і заможних територій, незалежно від того, місто це чи село, сьогодні немає.
Маємо нарешті починати йти шляхом, яким наші більш розвинені європейські сусіди успішно йдуть давно.

Питання: Якщо об`єднання проводиться фактично лише за проектом перспективного плану області , а зробити інакше ну дуже і дуже важко то в чому ж тоді власне добровільність? Виходить об`єднання за примусом того хто той перспективний план малював. Або робіть так як ми кажемо, або залишайтеся без грошей. Дуже гарний вибір.

Відповідь:  Це не зовсім так.
Якщо простими словами. Держава вперше за всю історію незалежності готова передати більшість повноважень, а також ресурсів під виконання цих повноважень, на найближчий до людей рівень – рівень громади. Але для того, щоб отримати ці повноваження, громада, зрозуміло, повинна бути спроможною надавати відповідний перелік послуг і мати тих, кому ці послуги надавати: достатню кількість дітей, молодих сімей, працюючого населення.
Такі спроможні громади в нас уже є – це усі обласні центри і міста обласного значення.
Щодо інших громад – вони тільки мають стати спроможними. Хто має встановити критерії спроможності? Звичайно, держава, бо вона ж віддає свої повноваження і ресурси під їх виконання.
Тому держава і розробила чіткі критерії спроможності, тобто показала, кому, яким громадам вона готова віддавати ці повноваження і ресурси.
А от ставати такою громадою, чи ні – справа добровільна.
Отже, об’єднання заради отримання повноважень і фінансів, тобто заради розвитку – це право органів місцевого самоврядування, а не обов’язок. Їхній обов’язок – у створенні гідного рівня життя людей. Якщо є можливість створити цей рівень життя без об’єднання, – будь ласка.

Питання: Що очікує район? Районий центр матиме більші повноваження чи менші? Як відобразиться це на кількості населення в районому центрі?

Відповідь: Змінами до Конституції передбачається запровадження чіткої трирівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область (регіон), район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування.
Змінами також передбачено утворення виконавчих органів влади районними та обласними радами.
Тобто, райони зі своїми радами залишаться в адміністративно-територіальному устрої країни, але їхня кількість, функції та повноваження скоротяться. Точніше, райони позбудуться невластивих їм функцій і повноважень, які будуть передані на рівень громади.
Основними сферами відповідальності району будуть: утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району, транспортна інфраструктура районного значення, забезпечення надання вторинної медичної допомоги, виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю.
Кількість населення в районному центрі не пов’язана зі змінами районного поділу області. Райцентр – це, перш за все, місто – адміністративний центр певної громади. Від адміністративного центру іншої громади від відрізняється лише тим, що в ньому розташовуються крім органів самоврядування громади, ще й органи районної влади.

Питання: Яке обґрунтування змін в структурі податкового тягаря, що матиме місце в результаті реформи? А саме: 1) чому містам обласного значення, районам залишено 60 % від отриманого податку на доходи фізичних осіб? яким чином була визначена цифра “60”? чому не “40” чи “70” 2) аналогічно по податку на прибуток підприємств: які критерії покладені в основу його розподілу в пропорції 10 до 90 між обласними і державним бюджетами? 3) чому поділу не підлягає податок на додану вартість? 4) чи залишиться рентний податок, що є державним, але стягується з ресурсів на території громад у розпорядженні останніх? 5) чи ресурси будуть передані в розпорядження громад: земельні? водні? лісові? заздалегідь дякую за відповідь і сподіваюся на фахові роз’яснення

Відповідь: Щодо розподілу податкових надходжень. Усі цифри розраховувалися Мінфіном. Точних формул навести, звичайно, не зможемо, але надходження розподіляються так, аби не розбалансувати бюджетну систему держави. Важливо розуміти, що податкові надходження до місцевих бюджетів у нас сьогодні безпрецедентні: і 60 % ПДФО, і 5% акцизу, і податок з нерухомості, крім того, до категорії місцевих податків переведено плату за землю… Експерти стверджують, що ніде у Європі такого не зустрінеш. Наприклад, той же податок на прибуток підприємств майже скрізь йде у державний бюджет, у нас – 10 % отримують місцеві бюджети.
Щодо ресурсів. Передбачається, що земельні, водні, лісові ресурси, які раніше були у державній власності, перейдуть у комунальну власність об’єднаних (спроможних) громад (крім об’єктів національної ваги – заповідники, військові частини тощо). Звичайно, і рента за користування цими ресурсами йтиме у місцеві бюджети.

Питання: Сьогодні напотужніший централізатор- казначейство. Без його ліквідації чи кардинальної зміни повноважень говорити про децентралізацію – марно, чи не так?

Відповідь:  Дійсно, це питання виникло ще при розробці змін до Бюджетного кодексу України. Думки представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування і фінансистів органів самоврядування тоді розділилися. Хтось пропонував взагалі ліквідувати казначейство, інші ж радили залишити казначейство, але дати органу самоврядування вибір: обслуговуватися або казначейством, або банком. В результаті дискусій прийняли консолідоване рішення – залишити дві установи, дати можливість органам самоврядування самостійно вирішувати, хто їх буде обслуговувати.
Тобто сьогодні, якщо хтось не хоче обслуговуватись казначейством, він може цього не робити і звернутися за цими послугами до банку.

Пропозиції до громадського обговорення питання об’єднання територіальних громад – https://docs.google.com/forms/d/1M5xFuWjzfO-lWt0RVYIaypTYcK_PjY3Vr2tuB4AvLqw/edit?usp=sharing