Мена запозичує досвід Жовкви з енергоефективності

Зустріти голову Менської об’єднаної територіальної громади Геннадія Примакова на Львівщині, в історичній й туристичній Жовкві, було закономірною несподіванкою. Бо Мена  входить до Асоціації «Енергоефективні міста України» та є підписантом проекту «Угода мерів щодо клімату та енергії».

Журналісти національних, регіональних і місцевих ЗМІ під час прес-туру

знайомилися зі здобутками мешканців цього невеликого, але добре відомого населеного пункту щодо термомодернізації будівель і котелень, а Геннадій Анатолійович приїхав запозичувати досвід.

Саме  Жовква – єдине місто в Україні та в країнах Східної Європи, якому вдалося стати учасником одразу двох демонстраційних проектів – як головний заявник самостійно та як партнер з містом Самбір і фондом Східна Європа, які реалізуються підписантами Угоди мерів.

Ми з Олегом Головатенком не проґавили нагоду допитатися в очільника Менської ОТГ про досягнуте і плани на перспективу. Проводжу паралель між двома містами.

УГОДА МЕРІВ – ШАНС ДЛЯ «МАЛИХ» МІСТЕЧОК

Прес-тур до Жовкви відбувся в рамках програми «Угода мерів. Демонстраційні проекти» (CoM-DeP). Захід присвячувався двом демонстраційним проектам, фінансованим Європейською Комісією в рамках згаданої програми. Загальний бюджет проекту становить 860 тисяч євро, з яких 688 тисяч євро – гроші ЄС, а 172 тисяч євро – Жовтківської міської та Львівської обласної рад.

1Golova

Завдяки цим проектам, як поінформував Жовківський міський голова Петро Вихопень, буде модернізовано комунальну котельню та її тепломережі, встановлено 3 сучасні біопаливні котли та інше необхідне супутнє обладнання в котельнях. Також замінено 4,7 кілометра тепломережі, встановлено 4 індивідуальні теплові пункт в будівлях та проведено комплексну термомодернізацію дошкільного навчального комплексу №2.

Зниження викидів СО2, за словами пана Петра, планується досягти шляхом скорочення енергоспоживання та заміни використання традиційних видів палива альтернативними – сонячна енергія, біомаса та деревні відходи.

– Очікувана економія після впровадження обох проектів складе 10812 МВт/годин енергії та 2379 тонн СО2, – зазначав міський голова. – Такої кількості енергії вистачить для приготування 500 тисяч чашок кави, а для перевезення названої кількості вуглецю необхідно 40 залізничних вагонів.

Зустріч із членами команди, яка реалізує проекти, з місцевою і обласною владою та представниками Представництва Європейського Союзу в Україні, відвідування об’єктів, що модернізуються, переконують, що жовківчанам пощастило, а місто стало енергоощадним і «правильно рухається вперед».

Два роки тому Мена теж стала одним із одинадцяти  міст-переможців конкурсу від Європейського Союзу і одержала від ЄС кошти на модернізацію вуличного освітлення – 638 тисяч євро.

Міська рада (під головуванням Федора Фесюна) розробила конкурентоздатний проект із поліпшення вуличного освітлення та подала його на конкурс, започаткований Угодою мерів, як місто-підписант цієї європейської ініціативи.

«Угода мерів щодо клімату та енергії» – дітище Європейського Союзу. Вона охоплює місцеві та регіональні органи влади, що добровільно зобов’язуються підвищувати енергоефективність і нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Ініціатива започаткована 2008 року і сьогодні налічує понад 7 тисяч підписантів по всьому світу. До неї приєдналося понад 120 українських великих і малих міст.

У жовтні 2015 року стартувала нова ініціатива – щодо клімату та енергії. Підписанти угоди прагнуть скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20%, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.

Менський проект реконструкції освітлення вулиць зі встановленням 1403 світлодіодних ліхтарів – вдало вибраний шлях економії електроенергії та скорочення шкідливих викидів. Місто має енергоефективний план дій сталого енергетичного розвитку, що є однією із вимог для підписантів.

Як наголосив на брифінгу керівник команди з підтримки Програми CoM-Dep Ян Ваандерс, Європейський Союз підтримує Україну, впроваджуючи різні програми, спрямовані на  підвищення енергоефективності та зменшення енерговитрат. Особливу увагу приділяють саме маленьким містам – із населенням менше 150 тисяч, надаючи перевагу при виборі енергоощадних проектів. До слова, в Жовкві проживає 13,5 тисячі громадян.

1Yan

– Два проекти для Жовкви – це два позитивні результати. По-перше, місто може економити на енергоносіях десь мільйон кубічних метрів газу щороку, – поінформував журналістів Ян Ваандерс. – По-друге, проекти дозволять місту інвестувати в місцеву інфраструктуру. Школи чи дитячі садочки стануть кращими і комфортнішими для навчання. Жовква – позитивний приклад для інших міст, які прагнуть стати учасниками і долучитися до проекту CoM-DeP.

За словами Яна, Україна і надалі – важлива країна для ЄС. Відтак Європейський Союз шукає шляхи ефективніше й краще допомагати країні. Зокрема, «зробити міста енергоефективними і мати більше коштів», зменшити обсяги імпортованого газу та виробляти енергію в межах країни.

– Європейський Союз прагне до того, щоб ефективне використання енергії відбувалося спільно зі збільшенням чистої енергії в українській енергетиці. Розвиток відновлювальних джерел енергії є запорукою боротьби зі зміною клімату та скорочення рівня СО2 в атмосфері, – наголошував Ян Ваандерс.

Отож «маленькі» українські міста мають шанс одержати грант на термомодернізацію і теплопостачання за європейськими стандартами.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДИТСАДОК У ЖОВКВІ. МЕНСЬКЕ «СОНЕЧКО» ТЕЖ МОДЕРНІЗУЮТЬ

Чотирирічна жовківчанка Злата Думич жаліється, що вже засумувала за дитячим садочком, за подружками, і хочеться гуртом побавитися. Дівчинка «давно сюди ходить» і знає, що будівлю «довго» ремонтують. Каже, що коли відкриють садочок, то ніжки в діток не мерзнутимуть, бо буде «тепленька підлога».

Златка (так вона відрекомендувалась) попросила матусю привести її до садочка, щоб хоча на «рідній» гойдалці посидіти.

1Zlata1

У Жовківському дошкільному навчальному комбінаті №2, що по вулиці Лесі Українки, справді велика й зелена територія, і малюкам є де гратися. Невдовзі завершиться комплексна модернізація будівлі, й заклад гостинно зустріне вихованців.

– Златка правду сказала про теплу підлогу – у Жовкві всі про цю новину знають, – говорить Оксана Думич, мама моєї юної співрозмовниці. – Буде новий дах і котельня, переобладнана за новітніми технологіями, і нова тепломережа. З нетерпінням чекають відкриття і батьки, і діти, і персонал закладу.

Зовнішні та внутрішні будівельні роботи в цьому закладі проводяться за європейськими стандартами. Термомодернізація дозволить, як поінформував технічний консультант з проекту Жовківської міської ради Євген Лака, щороку економити дитсадку близько 50 тисяч гривень.

– Модернізується заклад по-європейськи. Замінено системи опалення і водопостачання, усі вікна й двері, оновлено фасад будівлі. Встановлюється сонячний колектор, – розповів Євген. – В ігрових кімнатах буде тепла підлога. Важливо, що замінено і дах. Замість шкідливого для здоровя дітей шиферу буде металопрофіль. Утеплюється і горище будівлі.

Комплексна модернізація навчального комбінату обійдеться мінімум у 12 мільйонів гривень, і заклад стає гордістю міста.

1Prymakov

Менський міський голова Геннадій Примаков теж розповів журналістам про модернізацію найновішого дитсадка «Сонечко». Звісно, обсяги робіт будуть не такими масштабними, але планується зробити чимало згідно з проектом термомодернізації.

– Особисто  мені імпонує співпраця з європейцями. Вони роблять все, починаючи з фундаменту і завершуючи дахом. Мена прагне співпрацювати не тільки з Європейським Союзом, але й різними фондами. Зокрема, з німецьким, – зазначав Геннадій Анатолійович. – Що привело мене в Жовкву? Прагнення запозичити досвід і поділитися нашими напрацюваннями. У Менської міськради такий же бюджет, така ж кількість персоналу. У Мени  такі ж проблеми, як і в Жовкви.

Термомодернізація, тепло санація, сміття, за словами Геннадія Анатолійовича, – болючі проблеми не одного міста, а всієї України. Тож повчитися і перейняти позитивний досвід ніколи не зайве. Особливо, коли ж планів – купа.

 

ПЛАНИ – ГЛОБАЛЬНІ, А ЧИ – РЕАЛЬНІ?

Геннадій Примаков сподівається, що у Менській міській раді з часом буде створено департамент, відділ чи сектор, що займатиметься винятково питаннями енергозбереження, бо одній людині (заступнику голови чи секретареві ради) такий обсяг роботи не під силу. Адже до ОТГ, окрім міста, тепер входить ще й 31 населений пункт району, про енергоефективність яких теж треба дбати. Та й з населенням працювати складно: люди не вірять і остерігаються нововведень, не розуміючи вигоди і позитивного результату.

Мена, за словами мера, – єдине на Чернігівщині місто, яке  практикує роздільне збирання сміття, зменшуючи таким чином шкідливі викиди. Міське сміттєзвалище паспортизоване, але потребує реконструкції. Місту, на його думку,  дуже потрібне сміттєпереробне підприємство.

Безперечно, задуми хороші. Хочеться вірити, що реальні, бо ж не все так просто із проектом освітлення вулиць міста та освоєнням виділених коштів.

Проведення тематичних заходів та ігротек у рамках тижнів сталої енергетики в школах та просвітницька робота серед населення – справа добра, але цього замало для «розумного енергозбереження». Хочеться, щоб все сказане Менським міським головою не було ради красного слівця на поважному заході. Щоб ініційовані проекти щодо енергоощадності будинків та першого в місті ОСББ, задуми по впровадженню альтернативних джерел енергії і видів палива в селах району, збереження чистого довкілля стали реальністю.

Експерти стверджують, що нині економіка України – одна із найенергоємніших у світі. Відтак згодна з Геннадієм Примаковим, що енергобезпека – питання національної безпеки держави, і кожен громадянин щось має для її зміцнення зробити. Вже час  вимірювати економію «людською свідомістю», а не мегаватами чи кіловатами.

 

“Час Чернігівський”. Автор Ольга ЧЕРНЯКОВА. Фото автора

 

Позначки: , , ,