Ярослав Жиденко, керівник офісу реформ у Чернігівській областіМожливість самостійно розпоряджатися коштами бюджету громади, видача дозвільних документів та довідок в адміністративному центрі громади – такі переваги реального місцевого самоврядування обіцяє держава після проведення реформи децентралізації. За оптимістичними прогнозами завершення процесу децентралізації відбудеться до кінця 2017 року. Найбільше нововведень відчують на собі мешканці сіл, селищ та міст не обласного значення. Більшість владних повноважень будуть передані на місця. Сільські, селищні та міські ради замінять територіальними громадами, області – регіонами.

Реформа складна і довготривала. Нажаль, суспільство недостатньо проінформоване щодо децентралізації, особливо в маленьких містах та селах. Але саме від них має йти ініціатива стосовно об’єднання громадян. Населення боїться втратити ради на місцях, їх лякає об’єднання сіл та селищ в одну громаду. А віддаленість до майбутніх адміністративних центрів об’єднаних громад взагалі не додає оптимізму. Добре, якщо є пряме транспортне сполучення, а чим добиратися, коли такого не буде?

– Процес децентралізації розпочався у минулому році – говорить Ярослав Жиденко, керівник офісу реформ у Чернігівській області. У квітні 2014 року Кабінетом Міністрів України була затверджена концепція реформування місцевого самоврядування. В ній передбачено ті кроки, які необхідно здійснити в державі для проведення децентралізації та які законодавчі акти слід прийняти.  Реформа децентралізації  проводитиметься в три кроки

Перший – базовий: формування об’єднаних громад базового рівня адміністративно-територіального устрою України.

Другий рівень – створення нових районів. Скільки їх буде – важко сказати. На сьогоднішній день йде робота на базовому рівні по формуванню об’єднаних громад. Законодавством було передбачено перейменування районів у повіти, але відповідно до проекту змін до Конституції, райони так і залишиться. Вирішили не відмовлятися від цієї назви, бо вона звична для людей. Слово повіти чомусь не сприймали. Райони не будуть існувати в тому понятті, в якому вони існують зараз. Вони будуть укрупнені. В Чернігівській області їх може залишитися чотири – шість. Поки що точну цифру не можемо сказати. Нові райони будуть мати лише декілька повноважень, і будуть діяти за принципом субсидіарності. Вони вирішуватимуть лише те, що відноситься до компетенції району: комунальна власність, вторинна медицина, школи-інтернати, і т.д. Решта повноважень районів перейде до компетенції об’єднаних громад.

Третій рівень – заключний, це області. В конституції існує таке поняття як регіон, проте воно розшифровується що регіон, це 24 області та АРК. По суті межі областей мінятися не будуть. Області перейменують в регіони. Тобто кількість обласних центрів така ж і залишиться, тому що по областям ми відповідаємо європейським стандартам. Змін зазнає лише форма управління.

Громада як базова одиниця абсолютного самоврядування

На сьогоднішній день ми знаходимось  на першому етапі базового рівня формування територіальних громад в Чернігівській області.

Громада може налічувати як декілька сільських рад, так і один населений пункт. У нас є такі сільські ради, які налічують біля трьох тисяч населення. Для створення громади оптимальна кількість населення три-пять тисяч. Хоча в Україні є громади, де налічується сім тисяч населення. Громада по своїй суті – це аналог сільської, селищної, міської ради. Просто замість звичних сільських селищних, міських рад будуть функціонувати громади. Вони матимуть всі повноваження, які зараз є у районів: управління освітою, первинною медициною, ЖКГ, дорогами. В них буде власна муніципальна поліція, пожежна охорона. Відмінність в тому, що на цьому рівні (на базовому) не буде призначуваних органів виконавчої влади. Орган управління – рада громади з головою і виконкомом, який громада буде формувати самостійно. Тобто це буде як базова одиниця абсолютного самоврядування. В кожному селі об’єднаної територіальної громади працюватиме староста. В адміністративних центрах територіальних громад старости не обираються, адже в них працює голова ради і виконком.

Перспективний план, який схвалено обласною радою передбачав утворення в області 81 громади, з них – три міста обласного значення: Чернігів, Ніжин, Прилуки. На засіданні КМУ 12 серпня 2015 року було затверджено перспективний план області, проте його затвердили в частині 45 громад, які відповідають методиці, і які на думку КМУ є спроможними. Тобто зможуть за рахунок своїх фінансів здійснювати всі свої повноваження. Перспективний план громад, можна подивитися за посиланням http://reformy.cn.ua/gromady.html.

Більш якісна карта перспективних громад за посиланням http://reformy.cn.ua/kabmin.html

Процедура створення громади

– Для того щоб створити громаду, потрібно пройти доволі складний процес згідно ЗУ «Про добровільні об’єднання територіальних громад». Такий процес об’єднання може тягнутися до 172 днів, не враховуючи 70 днів до дня виборів. Тобто проходить процес об’єднання 172 дні, потім за 70 днів оголошуються вибори. В сумі маємо 172 + 70 = 242 дні. Роботою по проведенню децентралізації займаються представники органів місцевого самоврядування. В селах ініціаторами об’єднання громад можуть бути голови  сільських, селищних рад, депутати відповідних рад, громада.
Починається все з ініціативи. Наприклад є перспективний адміністративний центр. Голова даного перспективного адміністративного центру – голова ради (сільської, селищної, міської) ініціює добровільне об’єднання громадян. Видає розпорядження з ініціативою і з тим щоб провести громадське обговорення. Після цього розпорядження в даному населеному пункті проводиться громадське обговорення в питанні щодо добровільного об’єднання: чи населення підтримує і утворює дане об’єднання громади з центром у даному населенні пункті чи не підтримує. Далі питання про ініціювання виноситься на сесію даної сільської, селищної, міської ради. Сесія повинна також підтримати цю пропозицію. Після підтримання пропозиції сесією, голова розсилає листи про об’єднання суміжним громадам, тим, які увійдуть у майбутню об’єднану громаду. Голови суміжних громад, отримавши пропозицію, також її розглядають і виносять на громадське обговорення. Після обговорення має відбутися сесія в кожній суміжній громаді, яка повинна дати згоду на об’єднання, або не надати. У разі згоди утворюється робоча група з представників кожної з громад, яка буде готувати проект рішення про добровільне об’єднання. В ньому прописується адміністративний центр, і ті територіальні одиниці які в нього увійдуть: сільські, селищні чи міські ради. Проект має бути обговорений ще на одному громадському слуханні і переданий до ОДА на перевірку щодо відповідності законодавству і конституції.

Якщо ОДА надасть позитивний висновок, кожна з територіальних громад приймає на сесії рішення про утворення об’єднаної територіальної громади. Після прийняття рішень голова адміністративного центру об’єднаної громади звертається до обласної ради з поданням про утворення територіальної громади та про призначення у ній перших місцевих виборів.
Процедура доволі містка, мінімальний термін її проведення, за розрахунками експертів – 62 дні.

При об’єднанні громад враховується наявність дорожнього покриття до центру громади. Рекомендований радіус – до 25 км по дорогам з твердим покриттям. Але, в Чернігівській області своя специфіка – великі території. Є такі населенні пункти, які будуть віддалені на відстані близько 40 км. Така ситуація в Щорському районі. Скоріш за все, там буде одна громада.

Податки які отримають об’єднані територіальні громади

Об’єднані територіальні громади (ОТГ) крім звичних  податків і зборів, які надходять до місцевих бюджетів, ОТГ будуть отримувати 60 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Якщо сьогодні податки і збори надходять в район і розподіляються, то після децентралізації ОТГ буде отримувати ці кошти безпосередньо в бюджет.

На Чернігівщині багато великих підприємств, які зареєстровані в Києві, але територіально знаходяться  в області. Такі підприємства сплачують ПДФО за місцем реєстрації. Тому, передбачається внесення змін до ПКУ, за якими сплата ПДФО буде проводитися за місцем здійснення діяльності. Це дозволить повернути частину ПДФО об’єднаним громадам на території яких функціонують такі підприємства.

Освітня і медична субвенції також будуть направлятися напряму у ОТГ, а не у райони. Звісно будуть громади бідніші і багатші, але всі дотації залишатимуться і вони будуть спрямовуватися безпосередньо  в громаду. Якщо громада не заробляє 100 % на своє утримання, держава буде дотувати таку громаду. Але дотація буде в частині не більше 90 %. Раніше діяла система так званої «урівнялівки». У багатших громад забиралося все під нуль, іншим надавали 100 % фінансування. Таким чином забирався стимул працювати що у одних, що у інших. Після децентралізації, у тих громад, які зароблятимуть більше ніж 100 %, забиратиметься лише половина отриманого понад 100 %. Друга половина залишатиметься на їх розвиток. Ті, хто не заробляє 100 % – отримуватимуть до 90 %. Інші 10 % – стимул для заробітку. Це європейська практика.

В кожній об’єднаній громаді – центр надання адміністративних послуг

– Територіальні підрозділи органів державної влади будуть знаходитися теж в об’єднаних громадах: пенсійний фонд, органи соціального захисту, казначейство. Реєстраційні повноваження, які виконував район, також здійснюватимуться в ОТГ. Тобто, в кожному адміністративному центрі територіальної громади буде відкритий центр надання адміністративних послуг. Це додатковий стимул для заробляння коштів, у нас багато платних адміністративних послуг. Якщо зараз ці кошти отримує держава, то після – їх отримуватимуть органи місцевого самоврядування.

Але такі переваги для людей будуть коштувати немалих зусиль. В області дуже велика проблема з кадровим потенціалом. Знайти професійні кадри, які будуть необхідні, в деяких громадах буде дуже складно. Буде велика потреба в фінансистах, землевпорядниках, архітекторах, та інших спеціалістах, які зможуть виконувати всі ті функції, які держава передасть на місця.

На думку Ярослава Жиденка, процедура децентралізації – довготривалий процес. Держава передбачає що процедура децентралізації триватиме два роки. Але в проекті змін до конституції України передбачено проведення наступних чергових виборів  в жовтні 2017 році. Можна сподіватися, що до 2018 року процес децентралізації буде завершено. Планується, що до цього часу вже буде проведена адміністративно-територіальна реформа. Передбачається, що вибори у 2017 році відбудуться вже за новою системою: не в радах, а в нових органах місцевого самоврядування – громадах.

Нині в Україні створено 78 об’єднаних громад, які пройшли всю процедуру створення і  затверджені обласними радами. Вони 25 жовтня 2015 йдуть на вибори як об’єднанні громади і будуть обирати раду об’єднаної громади і голову. Децентралізований розподіл коштів у таких громадах буде з наступного бюджетного року. Міські, сільські і селищні ради, в затверджених на сьогодні громадах працюватимуть до кінця 2014 року і виконуватимуть функції ліквідаційних комісій. Дані громади вже створено в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Чернівецькій, Житомирський, Волинській, Київській, Кіровоградській та Івано-Франківській областях.


 

 

Ольга Кунтиш

Портал Чернігова

 

Позначки: , ,